- гонористий
- öktem
Українсько-турецький словник. 2009.
гонористий
Look at other dictionaries:
гонористий — а, е, розм. Сповнений гонору (у 1 знач.); чванливий, пихатий. || Пройнятий гонором; який виявляє гонор … Український тлумачний словник
гонористий — (сповнений гонору), чванливий, пихатий, гоноровитий, занозистий, бундючний, зарозумілий … Словник синонімів української мови
гонористий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
гонористість — тості, ж., розм. Властивість за знач. гонористий … Український тлумачний словник
гонористо — розм. Присл. до гонористий … Український тлумачний словник
гоноровий — а, е, заст. 1) Знатний, багатий. Гонорове панство. 2) розм. Те саме, що гонористий … Український тлумачний словник
гоноровитий — а, е, розм. Те саме, що гонористий … Український тлумачний словник
марнолюбний — а, е, рідко. Те саме, що пихатий 1); гонористий … Український тлумачний словник
марнославний — а, е. Те саме, що пихатий 1); гонористий … Український тлумачний словник
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови
